Що таке інфінітив в англійській мові?

З англійської мови слово ‘infinitive’ перекладається як “невизначений”. Насправді саме поняття інфінітива закріпилося в мові як неозначена форма дієслова, яка позбавлена будь-якого часу, особи і числа:

To be, or not to be, that is the question … (W. Shakespeare)

У українській мові невизначена форма теж представлена:

  • Скажи йому ГОВОРИТИ голосніше – нічого не чути. – Tell him TO SPEAK louder, I can hear nothing.

Слід зазначити, що в англійській мові на відміну від української ми зустрічаємо шість форм інфінітива – простий, об’єктний, інфінітивні звороти та складні форми інфінітива. У цій статті ми поговоримо про простий інфінітив, розглянемо його функції в реченні, особливості вживання та перекладу.

Простий інфінітив в англійській мові

Давайте розберемося, як використання в англійській мові форм інфінітива допомагає реалізувати граматичні відносини в реченні.

Інфінітив відповідає на питання “Що робити?”, Проте як самостійне присудок він ніколи використовуватися не буде. Відмінною рисою інфінітива є наявність частки to і повна відсутність закінчень:

Infinitive vs. Verb (дієслово)

to read – reads

читати – читає

  • He likes to travel abroad. – Він любить подорожувати закордоном.
  • He travels abroad. – Він подорожує за кордоном.

У деяких випадках частка to може бути відсутньою. Наприклад, в парі з модальним дієсловом в англійській мові слід використовувати інфінітив (початкову форму) без частки to:

Can you feel the love tonight? – Чи відчуваєш ти дотик любові цієї ночі, – співає Елтон Джон в саундтреку до мультфільму “Король Лев”.

Проста форма інфінітива є словниковою і використовується набагато частіше, ніж складні форми. До них звертаються, щоб уникнути подвійності значення, з метою уникнення перекручування задуму.

Використання англійської інфінітива в реченні

Говорячи про дієслівну групу він може висловлювати частину складеного присудка, визначатися прислівником і володіти прямим доповненням. Як представник групи іменника інфінітив часто використовується в якості підмета, доповнення та навіть визначення.

Функції дієслова


Інфінітив може використовуватися як частина складеного іменного або дієслівного присудка.

У реченнях з складеним іменним присудком інфінітив супроводжує форми дієслова to be. Він не висловлює дії. Сама конструкція буде переводитися як “означає”, “бути” або опускється зовсім:

  • Our aim is to win the competition. – Наша мета – виграти змагання. / Нашою метою є, виграти змагання.

Як частина складеного дієслівного присудка простий інфінітив вживається з модальними дієсловами. У цьому випадку він стоїть без частки to:

  • Jane must see the doctor. – Джейн повинна сходити до лікаря.
  • My little brother can play the piano. – Мій брат вміє грати на піаніно.

Виняток становлять модальні дієслова need to, ought to і have to. Конструкції з ними припускають використання частки з інфінітивом:

  • Jack has to finish the work. – Джек повинен закінчити роботу.

Інфінітив, як і дієслово, може мати пряме доповнення.

У цьому прикладі інфінітив ‘to present’ має пряме доповнення ‘a flower’.


Інфінітив в англійській мові може визначатися прислівником.

  • I do not get it when people want to speak loudly during the class. – Мені не зрозуміло, чому багато хто хоче говорити голосно під час уроку.

Функції іменника


Як і іменник простий інфінітив може виступати в ролі підмета в реченні.

В офіційних висловлюваннях він зазвичай стоїть на початку речення, в той час як в більш неформальному спілкуванні спочатку використовуються вступні конструкції типу ‘it is well-known’, ‘it is difficult’ та інші:

  • To talk like that was very rude of you. – Розмовляти в такому тоні було дуже грубо з твого боку.
  • It was very rude of you to talk like that. – Було грубо говорити в такому тоні.

Доповнення

Дуже часто інфінітив можна зустріти після перехідного дієслова. У цьому випадку він висловлює доповнення в реченні і переводитися на українську мову через початкову форму:

  • My husband decided to take us to London on holiday. – Чоловік вирішив звозити нас в Лондон на канікулах.

Пропонуємо вам список дієслів, після яких інфінітив може виступати в якості доповнення.

У ролі прямого доповнення простий інфінітив може також використовуватися з питальними словами (how, when, what, etc.) і після конструкцій з формами дієслова to be:

  • I’m glad to meet you. – Рада з вами познайомитися.
  • Do not look at me. I do not know what tot do. – Не дивись на мене. Я не знаю що робити.

Визначення

У ролі визначення простий інфінітив відповідає на питання “який?” І стоїть після обумовленого слова в англійській мові:

  • I need a new house to live in. – Мені потрібен новий будинок, в якому я можу жити (щоб там жити).

Ми не можемо поставити інфінітив після дієслова. Це вже буде не визначення, а доповнення та речення втратить сенс:

  • I need to live in a new house. – Мені потрібно жити в новому будинку.

Порядок слів тут дуже важливий, інакше часто можна отримати нісенітницю і вас не зрозуміють.

Дуже часто в якості визначення простий інфінітив стоїть після займенників something, somebody, anything, anybody, nothing, nobody або після порядкових числівників:

  • It’s the first to do. – Це потрібно зробити в першу чергу.
  • I have nothing to wear. – Мені нема чого одягти.

У висновку хочемо додати, що ми розповіли вам тільки про простий інфінітив. У наших майбутніх публікаціях ми обов’язково повернемося до цього феномену англійської граматики.


Next: Інфінітив чи герундій

Опубліковано © Just English

Залишити відповідь